Субота, 19/10/2019 | : : EEST+3
Увійти | Реєстрація
КМ інформ
КМ інформ
КМ інформ
КМ інформ
Зворотній зв'язок

Де смерічок ген розмай

Де смерічок ген розмай

Лiс — це життя всієї  планети. Вабить вiн до себе в будь-яку пору року: зігріє холодної пори, остудить у спеку, дасть ковток цілющого повітря під час відпочинку, захистить землю від руйнації. Така висока місія зеленого дива, а покликання людини – примножувати, розвивати і берегти цю «зіницю ока» в організмі землі. Тоді буде затишно у кожному куточку планети. Кажуть, що ліс –  найголовніша складова затишку. Це прекрасно усвідомлює і стверджує кожним днем свого життя лісничий Славецького лісництва Іван Грименчук, якому напередодні професійного свята –Дня працівника лісу присвоєно високе звання «Відмінник лісового господарства України».

Ті, хто не обізнаний з лісовим господарством, вважають, що ліс виростає сам по собі, без сторонніх зусиль і догляду. Можливо, у прадавні часи так і було, але  щоб виростити ліс сьогодні, потрібно докласти чимало зусиль, знань і  досвіду. Від насінини до стиглого дерева – шлях довгий, як правило – у кілька десятиліть. І робота лісівників – для майбутнього, щоб завдяки лісу діти й онуки могли вільно дихати чистим повітрям, радіти красі зеленого неповторного шуму. Кожний лiсовий масив чи невеличкий лiсок — то своя специфiчна неповторна автобiографiя, яку пишуть небайдужі людські руки.
Професія лісівника лише на перший погляд романтична і легка. Насправді – це клопітка виснажлива щоденна праця. У віданні Славецького лісництва  2534 га лісу. Тут  кожному дереву  насправді потрібен догляд і догляд. Треба посадити, захистити від шкідників, самовільних порубок і пожеж. А ще вчасно підсадити молодняк, подбати про охорону і захист лісових насаджень, пильнувати, як зіницю ока відвідувачів лісу, щоб, бува, не накоїли лиха при необережному поводженні з вогнем.

На роботі спозаранку багато різних питань доводиться вирішувати. Штат у них невеликий: помічник лісничого, 7 майстрів лісу, 2 майстри – по лісозаготівельних роботах і культурах, бухгалтер та лісозаготівельна бригада з 6 чоловік. А питань – тисячі. Тож доводиться займатися всім і роботу виконувати різну.

Очолюване  Іваном Миколайовичем лісництво є комплексним, багатогалузевим, в якому поряд з роботами з лісового і мисливського господарства, лісовідновлення, займаються і заготівлею  деревини, побічним використанням лісу.  Стараються виконувати увесь її обсяг  силами своїх лісорубів, адже своя бригада працює на совість, під пильним оком майстрів лісу і самого лісничого.
Водночас у лісництві кожного року вирощують тисячі сіянців основних  лісоутворюючих порід, зокрема, ялиці білої, ялини європейської,бука лісового. Восени заготовляють насіння порід, які плодоносять у лісових масивах, навесні засівають та пересаджують у шкілках та розсадниках. Он і тепер сіянці та саджанці доглянуті краще, аніж у дбайливої господині грядки, у розсаднику на 0,8- га лісової площі. Для   озеленення тут плекають  декоративні саджанці вічнозелених хвойних і листяних порід. Лише в цьому році тут здійснено доповнення лісових культур на площі 5га, введення недостаючи порід – 36,2га,а роботи по сприянню природному поповненню на 5,8 га лісової площі.  Активно допомагають у цій справі школярі місцевих шкіл, які активно навесні допомагають лісівникам.

Перелік щоденних клопотів та справ колективу, очолюваного Іваном Миколайовичем, можна продовжувати і продовжувати. Одним словом, тут професійно, з почуттям високої відповідальності виконують всі показники виробничої діяльності, державну програму розвитку лісів,  І тому присвоєння Івану Миколайовичу  звання відмінника  лісового господарства України – факт красномовний, бо таке високе визнання заслуг у будь-якій сфері не може бути випадковим, не підтвердженим конкретними досягненнями.

– «У спільних досягненнях і в цій високій нагороді є вагома часточка роботи кожного працівника лісництва», — наголошує лісничий. – Я щасливий, що працюю у такому дружньому колективі.
А люди добре знають: їх завжди зрозуміє і підтримає лісничий, який пройшов трудовий шлях від робітника на рубках догляду  майстра лісу до лісничого Лопушнянського, а з 2016 року – Славецького лісництва.

– Наш лісничий – умілий керівник, закоханий у природу, дбайливий господар лісових багатств, людина, яка робить усе можливе, щоб ліс радував своєю красою не тільки нинішні, а й майбутні покоління, – ділиться думками  помічник Андрій Різниченко. – Його розуміють і рядові трудівники, і керівники підприємства та району. Це – людина, яка робить все можливе, щоб лісництво розвивалось, фахівці не шукали роботу за його межами, були впевненими у завтрашньому дні.

Іван Миколайович,  насамперед дуже вимогливий до себе, поважає тих, хто добре трудиться, вболіває за доручену справу, має свою точку зору і вміє її відстояти. А ще він — дуже добра і справедлива людина, бо розуміє безцінність людського життя, здоров’я, знає ціну людській доброзичливсоті!

Незважаючи на досвід та високо оцінені результати зусиль, він не став зарозумілим, він, навпаки, якраз із тих, хто повсякчас прислухається, вивчає і обов’язково робить для себе належний висновок. І по зробленому за оті  24 роки, що віддав роботі у лісовій галузі, вочевидь пересвідчуєшся, що слід його в лісівничій справі більш ніж вагомий.

Усе ніби добре та зразково в лісництві, яке очолює тепер уже відмінник лісового господарства  України  Та було б грішно стверджувати, що навіть таке взірцеве господарство обходять проблеми. Його ліси, як більшість насаджень краю, турбує всихання  смерекових насаджень,  остаточну причину чого не знайшла досі жодна наука. Їх у господарстві  всього-на-всього якийсь відсоток. Та як фахівцю від Бога, що прийшов у цей ліс за істинним покликанням серця, йому болить, коли буквально на очах од невідомої хвороби гинуть цілі ділянки лісу.

– Ми живемо у непростий період глобальних екологічних криз, що позначається на кліматі. А ліс є його регулятором, неспроста його називають  легенями планети. Саме від нього залежить  чиста прісна вода, безпечне середовище для нашої флори й фауни, для проживання третини всіх видів рослин, тварин і грибів, що ростуть на Землі. Без лісу вмирають річки й озера, світ стає пустелею. Отож ліс – саме життя. Тому я щиро просив би любити ліс, долучатися до його відтворення та збереження.

Наступний пріоритет його турбот – благоустрій територій державного лісового фонду і садиб:
– Це наше обличчя. Проїжджий чи відвідувач повинен бачити охайну, затишну територію. З першого погляду, без слів у них складеться враження, хто тут господарює. Відчуття господаря теж треба виховувати. Звісно, ще трапляються варвари, які знищують і руйнують красу, але опускати руки не можна, все одно треба йти до цивілізації і до краси.Ми постійно оновлюємо інформаційні стенди, оформляємо зони відпочинку, тому й  плануємо і надалі продовжити такі справи, — ділиться замислено лісничий.

– У нього є чому повчитися іншим,- каже головний лісничий Іван Акришора. – Насамперед, готовності підставити своє плече допомоги, завжди впевнено йти до поставленої мети.

– А  про що мріється Вам ? – запитуємо в лісничого Славецького  лісництва Івана Грименчука

Його очі ледь-помітно спалахують іскрами:

– Хочеться, щоб діти виросли щасливими. Щоб ліси були державними. Щоб небо було мирним. Щоб, зрештою, земля українська була таки нашою – бо ми тут народилися, тут виросли, тут живемо й працюємо зараз, хочеться, щоб і діти тут наші жили так, як живуть люди в Європі – в суспільстві, яке, в першу чергу, цінує й оберігає людину та все, що з нею пов’язане. А ще хочеться, щоб батьки не старіли. Щоб ніхто не хворів. Щоб в усіх оселях панували любов та повага, злагода й достаток. Хочеться працювати заради щасливого майбутнього нашої України. Це, так-би мовити, один із життєвих дороговказів кожного справжнього українця.

Ірина Матчишина

Надішліть свої коментарі

Увійти за допомогою: 
Вашу адресу електронної пошти не буде опублікований. Обовязкові поля позначені* *

*

Архивы

Контакти

Email: gazetakm@ukr.net

Тел.: +38 03730 2-27-47

Адрес: 59200, м. Вижниця, вул.Українська, 87